НДР, які завершено у 2006 р.


1.Визначити роль судинних порушень у виникненні розладів менструальної функції у дівчат-підлітків
Термін виконання: 01.2004 – 12.2006
Керівник: Левенець Софія Олександрівна

Об’єкт дослідження: гемодинамічні показники у дівчат-підлітків із розладами менструальної функції (РМФ). Мета: обгрунтувати нові методи лікування дівчат-підлітків із розладами менструальної функції на підставі вивчення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методи: клініко-параклінічні, в тому числі апаратні (комп’ютерна РЕГ,УЗД доплерометричне дослідження серця, матки та яєчників), радіоізотопні, імунофер¬ментні, біохімічні. Теоретичні і практичні результати: Показано, що більшість хворих із РМФ мають порушення церебральної гемодінамики та кровозабезпечення матки і яєчників. Встановлено, що розлади церебрального кровотоку найчастіше виявляються у дівчат із пубертатними матковими кровотечами (ПМК) і первинною аменореєю. Тип гемодинаміки, уражені ланки судинного церебрального русла та особливості кровозабезпечення матки і яєчників неоднакові при різних клінічних варіантах РМФ. Встановлено залежність доплерометричних показників від загальної тривалості РМФ. Виявлено зв’язок між показниками регіональної гемодинаміки і гормональним статусом. Доведено, що прискорення швидкості кровотоку в матці і яєчниках відбувається на тлі значного підвищення в крові вмісту гістаміну. РМФ супроводжується значними порушеннями внутришньосерцевої гемодинаміки і коронарного кровообігу.Розроблено новий метод лікування підлітків із РМФ із включенням в негормональний комплекс лікування магнітоакустофорезу вітаміну Е (МАФЕ) Новизна: Розширено уявлення про патогенетичні механізми виникнення розладів менструальної функції в підлітковому віці з урахуванням вкладу серцево-судинних порушень. Ефективність: У хворих на ПМК ефективність негормональних методів гемостазу при відсутності відхилень у кровозабезпеченні матки досягає 88 %, при їх наявності знижується до 46,4 %. У хворих з іншими варіантами РМФ і нормальному кровозабезпеченні яєчників найближча клінічна ефективність лікування із включенням в нього МАФЕ складає 83,0 %, при порушеннях кровотоку в них – 22,4 %. Галузь використання: дитяча гінекологія.

2. Вивчити вплив соціально-гігієнічних факторів на динаміку стану здоров’я школярів, що навчаються в сільській місцевості
Термін виконання: 01.2003 – 12.2006
Керівник: Даниленко Георгій Миколайович

Об\\\\\\\\\\\\\\\'єкт дослідження: стан здоров\\\\\\\\\\\\\\\'я сільських школярів. Мета: визначення особливостей формування здоров’я дітей і підлітків різних вікових груп протягом перебування в загальноосвітньому навчальному закладі в сільській місцевості з урахуванням впливу соціального-гігієнічних та внутрішньошкільних факторів оточуючого середовища. Методи: лонгитудинальні клінічні, санітарно-гігієнічні, соціально-гігієнічні, фізіолого-гігієнічні, психологічні та статистичні. Теоретичні та практичні результати: на підставі лонгитудинального дослідження встановлено погіршення стану здоров’я сільських школярів, перш за все, за рахунок хвороб органів травлення, дихання, ендокринної системи, розладів психіки та поведінки. Доведено, що система впливів біологічних, психологічних, соціальних чинників та шкільного середовища на здоров\\\\\\\\\\\\\\\'я школярів істотно змінюється в залежності від їх віку. З’ясовано, що випускники шкіл в сільській місцевості не мають чітко сформованої ціннісної орієнтації на здоров’я, а специфічне соціальне середовище населених пунктів істотно впливає на уподобання в життєвих сферах та термінальних цінностях. Доведено розбіжності динаміки фізичного розвитку школярів міста і села. Розроблено стандарти фізичного розвитку сільських школярів. Новизна: створено технологію прогнозування впливу чинників шкільного середовища на здоров’я дітей в умовах сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Створено технологію гігієнічної оцінки внутрішньої картини здоров’я у школярів. Ефективність: розроблені технології сприяють поліпшенню медичного забезпечення школярів, підвищенню ефективності їх навчальної діяльності, попередженню погіршення здоров\\\\\\\\\\\\\\\'я та проявів дисгармонійності розвитку. Галузь використання: охорона здоров’я дітей та підлітків, гігієна дітей та підлітків, шкільна медицина.

3. Розробити нові методи лікування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців із урахуванням механізмів прогресування захворювання
Термін виконання: 01.2004 – 12.2006
Керівник: Плехова Олена Ігорівна

Об\\\\\\\\\\\\\\\'єкт дослідження: гіпоталамічний синдром пубертатного періоду (ГСПП). Мета: попередження прогресування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців. Методи: клінічні, рентгенологічні, біохімічні, радіоімунологічні, генетичні, математичні. Теоретичні та практичні результати: Визначено інформативність анамнестичних, клінічних, метаболічних, гормональних, генетичних показників щодо прогнозу перебігу ГСПП у хлопців. Найбільшу загальну інформативність мали: обтяжена спадковість до гіпертонічної хвороби, цукрового діабету ІІ типу, ожиріння, клінічний варіант ГСПП, ступінь ожиріння, рівень артеріального тиску, наявність шкірних стрій, характер статевого розвитку, індекс інсулінорезистентності НОМА, рівені мелатоніну, тестостерону, кортизолу, тригліцеридів, наявність антигенів I класу А11 та В16 системи НLA. Встановлено прогностично сприятливі і несприятливі фактори, розроблено таблиці для розрахунку індивідуального прогнозу у хворих різного віку. Запропоновано лікувально-діагностичний алгоритм, який забезпечує диференційований вибір терапії ГСПП з урахуванням індивідуального перебігу захворювання (сприятливого або несприятливого) та механізмів його прогресування. Доведено, що при сприятливому прогнозі є достатнім застосування базової терапії за умов проведення повторних курсів (2-3 рази на рік). При несприятливому прогнозі перебігу ГСПП на тлі базової терапії необхідне використання препаратів, дія яких спрямована на зменшення інсулінорезистентності, дисліпопротеїдемії, активації продукції мелатоніну (метформін, препарати α-ліпоєвої кислоти, метіонін). Для отримання стійкого позитивного ефекту лікування ГСПП при несприятливому прогнозі його перебігу необхідне проведення клініко-лабораторного обстеження кожні 3 місяці з визначенням подальшої лікувальної тактики. Новизна полягає у розробці технології лікування хворих з різним перебігом ГСПП з урахуванням механізмів його прогресування. Ефективність: розроблена технологія лікування хлопців із ГСПП дозволяє попередити прогресування захворювання у 78,6-85,7 %. Галузь використання: ендокринологія, педіатрія, генетика.

4. Визначити клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів у дітей у сучасному соціумі та розробити прогноз їх перебігу.
Термін виконання: 01.2004 – 12.2006
Керівник: Проскуріна Тетяна